З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань,
пісень, казок, звичаїв, традицій… Вони перші приносять
нам навесні вістку про зародження ще одного витка життя. Птахи — це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...
Але квітень — це не лише місяць, коли відзначається
річниця згаданої Конвенції, але й час, коли більшість
пернатих повертається додому. Адже половина птахів, що водяться в Україні, щороку відлітають на зиму в теплі
краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з
середини березня. Традиційно першими прилітають лелеки, жайворонки та гуси, які вважаються вісниками весни.
Турбота про птахів – це не тільки екологічна проблема. Адже,
як сказано вище, це частинка нашого життя, нашої культури,
більше того – нашого світогляду, нашого світовідчуття...
У
кого не защемить серце, слухаючи пісню
«Чуєш, брате мій…» на вірш «Журавлі» Богдана Лепкого,
чи «Журавли» на вірш Расула Гамзатова?..
|